Как известно ничего вечного не бывает. Неправильная эксплуатация и человеческий фактор абсолютно одинаково влияют на работу любой техники, будь-то космический корабль, морское судно, автомобиль или утюг.

В нашем случае рассмотрим такое с/х оборудование, как зерносушилки.

Не смотря на множество защитной электроники, всевозможных датчиков и прочих современных устройств, позволяющих контролировать температуру зерна и агента сушки в любой современной зерносушилке не зависимо от производителя, к большому сожалению, никто не застрахован от возгорания зерна.

Причин загорянь зерна на зерносушарках досить багато, але швидко локалізувати та погасити його можливо далеко не у кожному такому обладнанні.

Розглянемо два типи зерносушарок: шахтного та модульного (колонкового). Не будемо сперечатися про переваги і недоліки способів сушіння зерна в таких зерносушарках, а поговоримо про можливості локалізації і усунення вогнища загоряння в них.

Модульные (колонковые) зерносушилки конструктивно расположены горизонтально и в зависимости от производительности состоят из определенного количества модулей и колонн с внешними и внутренними ситами, между которыми проходит зерно с толщиной слоя 30-35 см. Благодаря небольшой высоте таких зерносушилок четко видно движение зерна, слышно посторонние запахи и звуки, а в случае возникновения дыма или огня достаточно открыть люк аварийной выгрузки зерна в нижней точке "опасной" колонны зерносушилки, быстро выгрузить его на пол и погасить. При цьому ймовірність поширення пожежі іншого зерна, що перебуває в зерносушарці і транспортом обладнанні, залишається досить малою.

Шахтні зерносушарки конструктивно влаштовані вертикально і не рідко досягають висоти понад 20 м., крім того вони закриті листовим металом, що робить практично неможливим візуальний контроль процесу сушіння, а при необхідності і пожежогасіння. Так само не можливі локалізація загоряння і швидке аварійна вивантаження зерна без допомоги зернотранспортного обладнання.